Першу половину життя я провів як (досить успішний) айтішник, зайшовши в цю сферу ще за часів асемблера і Fortran, пройшовши всі щаблі від самоучки-джуна (хоча тоді нас так ще не називали) до сеньйора, прожект-менеджера і бізнес-аналітика. На чому врешті й вигорів, пішов поправитися в психотерапію, і так воно й закрутилося. Останнім сплеском активного програмування я створив кілька казуальних медитативних ігор для Android, вони наразі доступні на Google Play Market і на GitHub.
Відповідно, я дуже добре розумію айтішників і взагалі всіляких дивакуватих розумників. Допомагає в цьому й мій IQ 130, і легка (добре скомпенсована) ступінь аутизму. Якщо продовжувати список індивідуальних особливостей, то я поліаморний і демісексуальний (і маю відповідний життєвий досвід); а ще я вже понад двадцять років завжди і всюди ходжу босоніж, і всіх намагаюсь переконати спробувати, як це класно. Ні, ця практика не входить до психотерапії з моїми клієнтами :)
Ще я з кінця 2022 року, як і багато хто, захоплююсь спостереженнями за розвитком штучних інтелектів, досліджую їхні паралелі з людською психікою, можливості їхнього використання для допомоги в психотерапії, ну й для допомоги в підготовці доповідей, генерації прикольних картинок, і – ще одне з моїх захоплень – написанні художніх оповідань в співавторстві з ШІ.
Протягом 22 років був одружений. Десять років як розлучений, маю двох дорослих дітей. Живу сам, заводити нові стосунки вже не планую.

ЩО Я ПРОПОНУЮ СВОЇМ КЛІЄНТАМ?
Насправді, це не одно питання, а два різні: що я даю клієнтам, і що вони отримують. Відповіді на ці питання змінюються з часом і досвідом. Наразі вони такі:– Я даю клієнтам свою професійну сфокусовану увагу, свою зацікавленість, свої спостереження. А також – спокійне середовище і максимальне прийняття.– Клієнти отримують шанс на розвиток власної усвідомленості, навчаються помічати, що і як саме вони роблять в своєму житті, від найменших деталей до стратегічних планів. І це, в свою чергу, дозволяє змінювати ті незручності, які здавалися незмінною константою і долею.Хоча я й можу пропонувати якісь дидактичні навчальні елементи і консультативні варіанти дій, це не є основною частиною терапії. Найкращий аналог психотерапії – це робота в спортзалі. Тренер спостерігає за вами і рекомендує режим тренувань, але основну роботу виконуєте ви самі. І відбувається вона не стільки протягом терапевтичних сесій, скільки весь час між ними, завдяки вашій зацікавленості до себе, самоспостереженням і пошуку нового досвіду.І, в результаті, ви можете знайти кращу форму своїх уявлень, думок і дій; інші, кращі для вас способи поратися зі своїм життям.


ОСНОВНІ НАПРЯМКИ МОЄЇ РОБОТИ
Кажуть, що успішний психотерапевт повинен мати якісь ясні спеціалізації в своїй роботі, щоб збирати клієнтів з цієї ніші. Що ж, я таких спеціалізацій не маю (хіба що можу сказати, що не працюю з алкогольно/хімічно/ігорно залежними клієнтами, дітьми допубертатного віку і розладами харчової поведінки; всі ці напрямки вимагають спеціальної підготовки, якої я не маю, хоча й маю загальні уявлення про предмет, тож я тут не ефективний). Але ґештальт-терапія – це насамперед феноменологічне дослідження індивідуального випадку, який відбувається в контакті тут і зараз, тож будь-які категорізації другорядні і додаються вже пізніше, якщо необхідно зробити опис роботи.Але, якщо широко задати сферу моєї роботи, то це кризові стани (вікові, нормативні, несподівані кризи – тобто будь-які ситуації, коли старі способи перестають діяти, а нових ще немає) і наслідки психічних травм (криз, з якими психіка не впоралась і застигла в застарілому малофункціональному стані). Я допомагаю знайти сенси, зорієнтуватися в потребах, підібрати нові способи комунікації між партнерами, переглянути наявний досвід, адаптуватися до актуального життя – і це не обов’язково щось типове і стандартне. Навіть краще, коли не стандартне :)Маючи клінічну базу, я також орієнтуюсь в неврологічних та психологічних станах, і можу супроводжувати процес одужання чи адаптації, призначений лікарем. Розуміюсь на нейронетиповості, насамперед спектрах РАС та РДУГ.Але насамперед це завжди робота з конкретною живою людиною, а не з діагнозами та класифікаціями.

ІСТОРІЯ МОГО ПРИХОДУ В ПСИХОТЕРАПІЮ
Як я вже згадував, в психотерапію я прийшов як клієнт у 38 років, коли вигорів на посаді прожект-менеджера, перевірився онлайн-тестами на депресію, виявив середній рівень депресії і обіцянку суїцидального ризику, якщо так піде і далі, злякався і почав просити знайомих про рекомендацію психотерапевта. І через пару місяців пішов. Я тоді ще нічого не розумів про різницю напрямків, тож пішов навмання, поклавшись на рекомендацію. Трапилась ґештальтистка :) Свій перший запит я сформулював як “розібратися з депресією – і, якщо я вже дійшов сюди, то й з усім іншим”. Ідеальний запит, як я тепер розумію. За півроку я помітно ожив, повернув смак до життя, і зацікавився методом. Познаходив в інтернеті якісь статті, дописи й аудіозаписи лекцій – в 2011 році їх ще було небагато, значно менше, ніж зараз, але вже вистачало, щоб зорієнтуватися і зацікавитися глибше.Так у 2011 році я потрапив у навчальну групу I ступеня, яку вели Олександр Моховіков і алла Повереннова (тоді я ще не розумів, до яких зубрів потрапив). Паралельно поступив у КІСПП, щоб отримати другу вищу з клінічної психології. Далі просто методично виконував всі навчальні вимоги, без поспіху, але й без пауз. Ледь все це вивіз (а паралельно з навчанням і початком практики ще ж лишалась айтішна робота на повний тиждень і сім’я), пообіцяв собі “ніколи так більше”, але непомітно навіть перевершив вимоги. Так воно з тих пір і йде – без поспіху, без якихось амбітних цілей, просто за поточними потребами. Цікавість зберігається, і це головне.З 2018 року я полишив IT і остаточно перейшов на заробітки психотерапією. Далі, набуваючи додаткову освіту і досвід, додав до цього надання супервізій (ну, це цікаво тільки іншим терапевтам) і ведення навчальних груп (а це може бути цікаво й вам, якщо ви захочете теж перекваліфікуватися у ґештальт-терапевти).

ОСВІТА
Середня школа № 178 – до 7 класу (1978–1985)Славетна Київська Фізико-Математична школа № 145 (ще не ліцей, як зараз) – з 8 класу (1985–1988)Київський Політехнічний Інститут (ще не університет, як зараз), прикладна математика (1988–1994)Базовий курс з ґештальт терапії; сертифікований як терапевт (2011–2015) – поступав ще коли це була Українська філія Московського Гештальт Інституту, випускався уже у Всеукраїнській Спілці Психологів, що Практикують Ґештальт ПідхідПоглиблення в ґештальт-терапії; сертифікований як супервізор (2016–2020) – випускався вже у Національній Асоціації Ґештальт-Терапевтів УкраїниДалі безперервна самоосвіта, особиста терапія і супервізія, практика роботи тренером навчальних програм.Мій теперішній статус у НАГТУ: асоційований тренер. Також працюю членом Етичної Комісії НАГТУ.Мій профіль на офіційному сайті спільноти, дивіться там всі деталі щодо розкладу, контактів, ціни тощо: https://gestalt.org.ua/author/andrzej-novosiolov-gmail-com/